Принцип верховенства права у сфері адміністративно-правого регулювання діяльності адміністративних судів має певні особливості:

по-перше, для нього не може бути використана теза, що закон, є вторинними порівняного з іншими цінностями;

по-друге, також ми не можемо погодитись для аналізованих нами відносин, що законодавство і право не тотожні;

по-третє, підтверджуємо, що і в аналізованих суспільних відносини законодавство, яке не відповідає теорії природного права, підлягає беззаперечному виконанню, його невиконання є карним, та те, що зазначений принцип визначає зміст і спрямованість діяльності держави, зокрема суддів та суб’єктів публічної адміністрації, що забезпечують їх діяльність.

Лучшая помощь в вопросах юстиции это помощь грамотного адвоката в Киеве, Адвокатское бюро Дяченко и Партнеры обеспечат Вам защиту во всех ситуациях.

Тим самим, у відповідності до специфіки суб’єктів права у сфері адміністративно-правого регулювання діяльності адміністративних судів, суб’єкти публічної адміністрації знаходяться і звуженому адміністративно-правовому режимі: 1) не можуть здійснювати активні дії виходячи за ранки позитивно встановлених норм права, іншими словами у цьому випадку вони мають розуміти принцип верховенства права у вузькому розумінні практично ототожнюючи його з принципом верховенства закону; 2) однак не повинні виконувати законодавство, яке порушує права, свободи та законні інтереси інших осіб. З об’єктивної сторони суб’єкти публічної адміністрації не повинні виконувати не правомірні дії передбачені законодавством. Наприклад, міліціонер спеціального підрозділу міліції «Грифон», що здійснює фізичну охорони судді не може за його вказівкою порушувати права інших осіб, якщо вони не загрожують життю і здоров’ю судді.

Отже, принцип верховенства права при здійсненні адміністративно-правового регулювання діяльності адміністративних судів характеризується усіченим змістом коли суб’єкти публічної адміністрації мають чітко дотримуватись заборонних юридичних норм (практично діючи у рамках принципу законності), але мають право пасивно не виконувати зобов’язуючі юридичні норми, якщо своїми діями по виконанню законодавства вони порушать прав, свободи або законні інтереси інших осіб.

Було доведено вище норми адміністративного процесу, який здійснюється у відповідності до КАСУ є для нашого дослідження матеріальними основоположними нормами, які ми маємо розвинути. Виходячи з таких позицій проаналізує вихідні положення адміністративного судочинства притомляючи їх до предмету нашого дослідження.